Півтора мільйона українців нині виплачують валютні кредити. Переважно це люди, які кілька років тому брали позичку на купівлю житла. Нині ж ці позичальники змушені купувати долар за понад двічі вищим курсом, тож їхній борг перед банками збільшився наполовину. Люди вимагають, щоб їм дозволили повертати кредити за курсом долара кількарічної давності. Банки не погоджуються.

 Загалом же борг за усі кредити фізичних та юридичних осіб краю — близько 3,47 млрд. грн. Після того, як долар почав різко зростати, банки дозволили своїм клієнтам відтермінувати виплату боргу. Парламент нещодавно заборонив також банкам забирати житло за несплату іпотечного валютного кредиту. А тепер влада поспішно шукає вихід із ситуації.

У Верховній Раді перше читання пройшов законопроект депутата Руслана Князевича "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню". Він передбачає, що позичальник протягом трьох місяців з моменту набрання чинності закону зможе звернутись до банку із заявою про перерахунок його кредиту з іноземної валюти в гривні — за курсом, що буде встановлений банком на момент проведення цієї операції. Банку буде заборонено вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій тощо. Окрім того, позичальникам законопроект дозволяє повернути предмет застави, тобто квартиру чи будинок, навіть якщо вартість житла є меншою на момент повернення, ніж сума кредиту до погашення.

Цей законопроект подобається Нацбанку України, але не влаштовує позичальників. Бо реструктуризувати їхній борг із доларів у гривні законопроект пропонує за курсом не меншим 12 гривень за долар.

У самому Нацбанку пояснюють: "Ряд законопроектів, що пропонувалися до обговорення в сесійній залі, зокрема, щодо перерахування валютних кредитів у гривневі за курсом 7,99 грн. за долар і тому подібні, могли призвести до колапсу банківської системи. Адже фінансова система країни зазнала б тоді величезних збитків, що відобразилося б на стані економіки всієї держави, а отже, і статку всіх громадян. Положення, що лягли в основу законопроекту "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню", розподіляють фінансову відповідальність між державою (шляхом внесення змін до Податкового кодексу України), банками та фізичними особами-позичальниками, що є компромісним варіантом".

http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=040955