Головна » 2013 » Грудень » 31 » Чи може бути вимога колектора законною?
13:01 Чи може бути вимога колектора законною? | |
 Цивільний кодекс України (далі – ЦК) статтею 512 визначає підстави заміни кредитора у зобов’язанні. В аспекті теми даної статті нас цікавить саме передбачене пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК передання кредитом іншій особі за правочином своїх прав (відступлення права вимоги). Аналізуючи вимоги даного пункту можна прийти до висновку, що первинний кредитор передає новому кредитору виключно свої права та надає право вимагати у боржника повернення боргу. Новий кредитор не вступає у цивільно-правові відносини з боржником, а має право виключно вимагати виконання зобов’язання. Яким чином? Новий кредитор має право пред’явити вимогу у формі претензії, як засіб досудового врегулювання спору. Зазначену вимогу боржник має право проігнорувати. Також новий кредитор має право звернутися до суду для забезпечення своїх прав. Це виключний перелік законних дій нового кредитора. Вимагання, залякування та погрози виходять за рамки правового поля. Цікаве питання: яку суму має право вимагати новий кредитор? Згідно з частино першою статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини другої цієї статті зобов’язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК). Частина ж четверта цієї статті регламентує, що дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Зобов'язання у боржника перед первинним кредитором виникло згідно до договору, укладеному між ними. Новий кредитор не виступає як сторона цього договору. Первинний кредитор відступив новому кредитору виключно право пред’явлення вимоги щодо виконання зобов’язання. Таким чином новий кредитор не має права застосовувати штрафні санкції по договору, а має право вимагати виключно суму зобов’язання відступлену йому на день такого відступлення та понесені збитки, якими можуть бути виключно судові витрати. Пред’явлення боржнику претензії щодо відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди є абсурдними. В контексті пункту 2 частини другої статті 22 ЦК упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. То які ж для нового кредитора мають бути звичайні обставини, якщо він приймає на себе проблемне зобов’язання? При чому боржник відповідно до правочину, укладеному з первинним кредитором, має право порушувати строки виконання зобов’язання з наступним нарахуванням щодо нього штрафних санкцій по договору, а новий кредитор отримав виключно право пред’явити вимогу в межах зобов’язання, яке виникло на момент відступлення права вимоги. Ще одним цікавим питанням є хто ж такий новий кредитор, якого в народі називають колектором? Відступлення права вимоги відбувається за правочином. Він може бути оплатний, неоплатний, виникати з яких не будь спільних зобов’язань первинного та нового кредитора і т.д. Але як показує практика первинний кредитор передає новому кредитору, далі доцільно їх називати колекторами, проблемні борги для урегулювання питання щодо їх повернення. Таким чином колектор це не тільки особа, яка вступивши у цивільне зобов’язання отримала певний обсяг цивільних прав і обов’язків, а в першу чергу особа, яка здійснює професійну діяльність. І як особа, яка здійснює професійну діяльність вона зобов’язана виконати вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та вести свою діяльність відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД), уведеного в дію наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року N 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів». Єдиний КВЕД, який підходить колекторам 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., який включає інші фінансові послуги, пов'язані насамперед із розміщенням фінансових коштів (крім надання позик) тобто факторингові послуги, оформлення свопів, опціонів та інших хеджингових операцій, діяльність компаній, які займаються врегулюванням у формі забезпечення, а також інвестиційну діяльність за власний рахунок, наприклад, діяльність венчурних компаній, інвестиційних клубів тощо. Тобто діяльність колекторів є діяльністю із надання фінансових послуг. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі – Закон) фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Відповідно до частини першої статті 5 Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Тобто колекторська організація має бути фінансовою установою. При чому стаття 34 Закону чітко регламентує, що діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб підлягає обов’язковому ліцензуванню. Тобто колекторська організація ще й повинна мати ліцензію на право надання фінансових послуг, видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Постає питання: чи відповідають колектори вищезазначеним умовам? Я думаю, відповідь однозначна – НІ… При заміні кредитора у сфері фінансових послуг відступленням права грошової вимоги, строк платежу, за якою настав, чи вимога, яка виникне у майбутньому, застосовується факторинг. І тут ЦК повністю підтверджує вищенаведене. Фактором, тобто стороною, які відступається право вимоги, може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 ЦК). Тобто колекторська вимога буде законною лише у випадку пред’явлення її фінансовою установою з відповідною ліцензією, на умовах правочину, по реально існуючій заборгованості і виключно в межах розміру зобов’язання, яке виникло на момент відступлення прав вимоги. Я чомусь упевнений, що жодна колекторська організація на сьогоднішній день не відповідає цим критеріям. Для чого я це написав, адже ви це знаєте самі? Тому що з колекторами необхідно боротися. Як показує практика, правоохоронні органи не охоче реагують на повідомлення про неправомірні дії колекторів. Телефонують вам, а ми до чого – кажуть правоохоронці. Для того щоб на диктофон записати погрози необхідно витратити щонайменше півроку, адже спочатку кожен працівник по черзі обдзвонить вас о сьомій ранку у неділю з проханням чи пропозицією сплатити неіснуючий борг. І тільки після того, як ви кожному роз’ясните положення законодавства вони перейдуть до погроз. А потім ще й вам доведеться через експертні установи доказувати справжність вашого звукозапису розмови з колекторами. А в листівках вони розумно погроз не висловлюють. Що робити? Відповідно до частини другої статті 516 ЦК якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно до частини другої статті 517 ЦК боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Сто процентів, що на вашу вимогу колектори не нададуть вам жодних доказів, але їх можна витребувати через суд. Я більш ніж упевнений, що проаналізувавши такі документи, можна знайти ряд підстав для визнання правочинів щодо відступлення права вимоги нікчемними, недійсними чи фіктивними і тим самим створити прецедент у цивільному судовому процесі. А потім будь яка листівка від колекторів є підставою для звернення до правоохоронних органів з більш вагомими підставами: «Мене примушують сплачувати кошти відповідно до правочину, який вже судом визнаний нікчемними, недійсними чи фіктивними». Шановні колеги, як вам така думка?
| |
|
| |
| Всього коментарів: 3 | ||||
| ||||
НАВІГАЦІЯ
ОПИТУВАННЯ
ПОПУЛЯРНЕ
| [11.12.2013] | |
| Допоможемо позбутись кредитної залежності (19) | |
| [07.01.2014] | |
| Проблеми з кредитом – проблеми банка! (18) | |
| [28.11.2013] | |
| Продажних суддів за грати! (16) | |
| [23.10.2013] | |
| Чи треба повертати кредит та сплачувати відсотки? (14) | |
| [05.11.2013] | |
| Колектор повинен сидіти в тюрмі! (12) | |
ВХІД
СТАТИСТИКА
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
