Отже міжнародний громадський рух АнтиБанк існує вже рік і, напевно, пора подумати про святкування річниці нашого руху. Тим більше, що попереду всіма улюблене свято - Новий рік.

Вже можна підбивати підсумки. Підсумки перемог, підсумки звершень. Можна порахувати, скільки виграно справ у судах, скільки грошей повернуто позичальникам, скільки колекторів послано (і куди саме послано). Але головне не в цьому, головне в тому, що АнтиБанк існує, розвивається, і з кожним днем все більше і більше людей усвідомлюють небезпеку існуючої банківської системи та приєднуються до нашого руху, до нашої боротьби.

Хоча все одно хочеться похвалитися, тим більше є чим. Юристами АнтиБанк проведено ретельний моніторинг чинного законодавства. Визначено основні засоби та напрями боротьби. Тільки в Україні виграно понад 50 судових процесів проти банків, повернуто позичальникам більше 1 млн. грн., що були неправомірно отримані банками. У масштабах банківської системи - це звичайно краплина в морі, але це тільки початок.

Моніторинг судових процесів і виконавчих проваджень в Україні абсолютно чітко показав, що в жодному судовому процесі або у виконавчому провадженні не фігурує колекторська компанія. Цей факт свідчить про те, що колекторські компанії оперують виключно безнадійними боргами. Підстав для стягнення цих боргів у них немає! Вся діяльність колекторських компаній (всіх без винятку, в тому числі й найнахабніших «Прімоколект» і «Кредит капітал») заснована лише на психологічному тиску і залякуванні позичальників, які насправді, з точки зору закону, нікому нічого не винні. Мобільна антиколекторська група АнтиБанк кілька разів виїжджала на зустріч з колекторами і давала їм рішучу відсіч, після чого колектори більше не турбували позичальників.

Загалом можна сказати, що перший рік діяльності руху АнтиБанк удався.

Тепер про сам рух. Рух АнтиБанк започаткувала група активістів з Росії, а ваш покірний слуга приєднався до їх ініціативи. Чому приєднався – в першу чергу з особистих міркувань. Я, як і практично всі учасники руху АнтиБанк, маю кредитні борги. Перший кредит взяв років 10 тому, під заставу власної квартири. Чесно погашав його до того моменту, поки не настала світова фінансова криза. Яку, до речі, самі банкіри й організували. Потім було ще два невеликі кредити, якими намагався перекривати борг по першому, але в решті решт остаточно впевнився, що все одно нічого не виходить. Криза поглиблюється, грошей стає все менше і менше, сплачувати кредити стає практично неможливо. Усвідомивши це – почав діяти. Врачовуючи те, що маю 20-річний досвід юридичної практики, почав застосовувати свої знання для того, щоб захистити себе, свою сім’ю і своє майно від лихварів-банкірів. І в мене все вийшло. Довелось правда дечому навчитись. Випробував на власному досвіді методи боротьби з банками та колекторськими компаніями, і вирішив допомагати іншим.

Крім того, зрозумів найголовнішу проблему тих, хто потрапив у кредитну кабалу. Ця проблема в необізнаності, в незнанні законодавства і в якомусь, набутому ще за часів СРСР, запопадливому ставленні до банку, як до чогось великого, могутнього, законного. Особисто я у ставленні до банку завжди пригадую прислів’я: «Чем больше шкаф – тем громче падает!». Насправді так воно і є. Банк – це колосальна бюрократична структура, в якій права рука не знає, що робить ліва. Крім того, здебільшого банки, користуючись юридичною безграмотністю населення, чинять беззаконня, якому давно пора покласти край. Що ми робимо і, спільними зусиллями членів руху АнтиБанк, в решті решт зробимо.

Тож завдання, які ставить перед собою рух АнтиБанк полягають не тільки в юридичному захисті позичальників від недобросовісних, а здебільшого незаконних дій банків, а ще й у просвітницькій роботі серед населення. Ми бажаємо, щоб врешті-решт всі зрозуміли: ІСНУЮЧА БАНКІВСЬКА СИСТЕМА – ЦЕ ЗЛО!

В епоху розвитку інформаційних технологій, вкрай складно стало приховувати правду, і вона почала все частіше і частіше ставати надбанням громадськості. Про джерела багатства банкірів вже написано неймовірну кількість статей, знято фільмів. Повторювати все раніше сказане немає сенсу. Хто хоче - прочитає або подивиться (вся корисна й цікава інформація регулярно розміщується в нас на сайті). Але щоб не бути голослівним, ще раз спробую коротко і зрозуміло пояснити - звідки береться неймовірне багатство банкірів.

Головним джерелом багатства банків є кредитування. На відміну від стародавнього лихварства, коли «в ріст» давалися реальні гроші або інші цінності (золото, метал, зерно і.т.п.) нинішні банкіри дають «в кредит» те, чого у них немає! За правилами банківського кредитування банк зобов'язаний мати резерв всього в 10 % від суми виданих ним кредитів. Тобто, видаючи $ 100 млн. кредитів, банк зобов'язаний мати «своїх » коштів всього $ 10 млн. (депозити вважаються «своїми коштами»). Таким чином, банк видає позичальникам «неіснуючі» гроші, а при погашенні кредиту отримує цілком конкретні «реальні» гроші.

Можна довго сперечатися про правомірність чи неправомірність такої афери (або законодавчодозволеної фінансової піраміди). Можна сперечатися про те, що банки фактично підмінили державу в частині емісії грошових коштів. Про те, якої шкоди така діяльність завдає економіці країни. Безумовно, шкода від такої діяльності банків незрівняна з тією ілюзорною користю, яку приносять банки. Тим більше, що всі «фентезі» про користь банківської системи знімаються і фінансуються за рахунок банків.

Але головна небезпека, яка таїться в діяльності банківської системи навіть не в тому, що хтось несправедливо збагачується за рахунок інших. Банкіри і так неймовірно багаті люди. Традиційне питання: «Так коли ви уже нажеретесь», - є риторичним тільки для нас. Вони вже давно дали собі на нього відповідь. Вони вже «нажерлись», їм вистачить: і їм і їх дітям і онукам, і правнукам. Їх цікавлять вже не гроші, їх цікавить ВЛАДА! Влада над «рабами» які будують їм палаци, збирають для них Bentley, шиють їм одяг, готують їжу; хто зі зброєю в руках піде воювати за «їх інтереси». Їм не треба, щоб їм повернули гроші, яких вони власне і не видавали, їм треба, щоб їм були винні. Винні завжди і всі. Їх цікавить рабська покірність боржників. Спробуйте відмовитися мити унітаз банкіру, коли ви йому винні і в будь-який момент він може відібрати у вас ваш автомобіль. А що буде, якщо банкір зажадає, щоб ваш син пішов воювати в гарячу точку і кинувся під кулі з гаслом: «За Рокфеллера!, За Коломийського!». Не хочете? А якщо вас разом з родиною в будь-який момент можуть вигнати з вашої квартири? То хто ви є? Ви - РАБ! А я не хочу бути рабом і не буду. Тільки на моїх кредитах банки недорахувалися 1,5 млн.грн. Але головне, що я був, є і залишаюся вільною людиною! Чого і бажаю всім учасникам руху АнтиБанк і всім громадянам України.

З наступаючим Новим 2014 роком! 

Щастя, здоров'я , гарного настрою , успіхів і свободи , в тому числі і свободи від боргів!

Віце-президент міжнародного руху АнтиБанк,

Голова представництва руху в  Україні

Олександр Білошицький