АНТИБАНК - Геть кредитну кабалу!
Головна » 2014 » Листопад » 1 » ВСУ встановив, що термін позовної давності має відраховуватися від строку картки
09:39
ВСУ встановив, що термін позовної давності має відраховуватися від строку картки

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 22 жовтня 2014 року розглянув справу № 6-127цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.

За договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2014 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Яреми А.Г.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Лященко Н.П., Потильчака О.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Шицького І.Б., Гуменюка В.І.,
розглянувши на засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Спеціалізоване підприємство Юстиція”, товариства з обмеженою відповідальністю “Аркадія 2”, треті особи: Головне управління юстиції у Київській області, публічне акціонерне товариство “Перший український міжнародний банк”, про визнання прилюдних торгів недійсними за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року,

в с т а н о в и л и:

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 2 вересня 2010 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження про стягнення з нього, ОСОБА_2 (у подальшому прізвище та ім'я він змінив на ОСОБА_1), на користь публічного акціонерного товариства Донгорбанк" (далі –

ПАТ "Донгорбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі – ПАТ "ПУМБ"), заборгованості за кредитним договором від 6 березня 2008 року в розмірі 6 млн 196 тис. 401 грн 46 коп.

Державним виконавцем описано й арештовано належні йому будинок та земельну ділянку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до висновку та звіту з незалежної оцінки майна, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" (далі – ТОВ "Українська експертна група") 13 листопада 2012 року, вартість цього майна складала 7 млн 166 тис. 066 грн.

На підставі здійсненої оцінки майно було передано на реалізацію до приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" (далі – ПП "СП Юстиція"), яке призначило прилюдні торги з реалізації майна на 11 лютого 2013 року.

Оскільки прилюдні торги, призначені на 11 лютого 2013 року, не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців, то державним виконавцем здійснено процедуру переоцінки майна до 5 млн 374 тис. 549 грн 50 коп. і призначено прилюдні торги на 2 жовтня 2013 року, які відбулись і переможцем яких стало товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадія 2" (далі – ТОВ "Аркадія 2").

Вважаючи, що вказані торги відбулись із порушенням законодавства, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі – Закон України "Про виконавче провадження"), пунктів 2.6, 2.7, 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038 (далі – Тимчасове положення), оскільки проводились на підставі звіту про оцінку майна, який утратив свою чинність, тому що від моменту підписання звіту про оцінку майна суб'єктом оціночної діяльності до дня проведення прилюдних торгів пройшло понад шість місяців, а також при проведенні оцінки арештованого майна не було враховано вартість рибальського будинку площею 148 кв. м., який розташований на території земельної ділянки разом із арештованим будинком боржника, позивач просив визнати недійсними прилюдні торги, проведені 2 жовтня 2013 року, та протокол проведення прилюдних торгів із продажу арештованого нерухомого майна, що належить боржнику, від 2 жовтня 2013 року.

Рішенням Ірпінського районного суду Київської області від 25 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 10 лютого 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду відмовлено.

У заяві про перегляд зазначеної ухвали суду касаційної інстанції ОСОБА_1 порушує питання про скасування цієї ухвали й прийняття нового рішення про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду й задоволення позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), – неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 2.6, 2.7, 3.4 Тимчасового положення, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_1 посилається на:
ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року у справі за позовом до Полтавської філії ПП "СП Юстиція" про скасування результатів прилюдних торгів та визнання їх такими, що не відбулися (№ 6-11639св13);

постанову Вищого господарського суду України від 14 березня 2012 року у справі за позовом до відділу державної виконавчої служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, ПП "СП Юстиція" про визнання прилюдних торгів недійсними (№ 14/5025/1493/11),

в яких, на думку заявника, неоднаково застосовано вказані норми матеріального права.
Так, за результатами розгляду касаційних скарг у справах №№ 6-11639св13 і 14/5025/1493/11 суди касаційної інстанції залишили в силі рішення судів про визнання прилюдних торгів недійсними, при цьому виходили з того, що на час проведення прилюдних торгів звіт про оцінку майна відповідно до вимог частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" утратив свою чинність, оскільки від моменту підписання вказаного звіту суб'єктом оціночної діяльності до дня проведення прилюдних торгів пройшло понад шість місяців. У зв'язку із цим суди касаційної інстанції дійшли висновку про те, що проведення прилюдних торгів за ціною, указаною в звіті про оцінку майна, який на день проведення прилюдних торгів утратив чинність через сплив шестимісячного строку його дії, є порушенням вимог частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" та норм Тимчасового положення, що є підставою для визнання таких торгів недійсними.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, які, відмовивши в задоволенні позову, дійшли висновку про відсутність під час проведення прилюдних торгів порушень вимог статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" у частині строку дії експертної оцінки майна та вимог Тимчасового положення. При цьому вони виходили з того, що на час передачі державним виконавцем арештованого майна на реалізацію до ПП "СП Юстиція" та проведення призначених на 11 лютого 2013 року прилюдних торгів звіт про оцінку майна від 13 листопада 2012 року був чинним, оскільки шестимісячний строк його дії ще не сплив, а в подальшому відбулась переоцінка майна. Ці обставини відбувались не в момент вчинення оспорюваного правочину – 2 жовтня 2013 року, а раніше, тому зазначене не може бути підставою для визнання недійсними прилюдних торгів. Крім того, такий спосіб захисту порушеного права боржника у виконавчому провадженні, як визнання недійсними прилюдних торгів, не передбачений чинним законодавством, зокрема положеннями статті 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження".

Наведені правові висновки суду касаційної інстанції про застосування норм матеріального права, покладені в основу судового рішення, яке переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими в указаних для прикладу судових рішеннях.

Заслухавши суддю–доповідача, дослідивши доводи заявника, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 2 вересня 2010 підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 (у подальшому прізвище та ім`я позивач змінив на ОСОБА_1) на користь ПАТ "Донгорбанк", правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ", заборгованості за кредитним договором від 6 березня 2008 року в розмірі 6 млн 196 тис. 401 грн 46 коп.

У межах указаного виконавчого провадження державним виконавцем було описано й арештовано належне позивачу майно, до складу якого входили: житлові будинки, загальною площею 1419,60 кв. м, з господарськими будівлями й спорудами, та земельна ділянка, загальною площею S_1 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до висновку та звіту з незалежної оцінки майна, виконаних ТОВ "Українська експертна група" 13 листопада 2012 року, вартість цього майна складала 7 млн 166 тис. 066 грн.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, який у подальшому вказане виконавче провадження прийняв до виконання, розпочав процедуру реалізації майна та передав його на реалізацію до ПП "СП Юстиція".

ПП "СП Юстиція" призначило прилюдні торги з реалізації майна позивача на 11 лютого 2013 року. Проте вони не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців, унаслідок чого майно ОСОБА_1 було уцінено державним виконавцем до 5 млн 374 тис. 549 грн 50 коп. (без податку на додану вартість) і призначено торги на 2 жовтня 2013 року.

Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів із продажу арештованого нерухомого майна 2 жовтня 2013 року відбулись прилюдні торги з реалізації лота № 1 – майна позивача, до складу якого входили: житлові будинки, загальною площею 1419,6 кв. м (житлові будинки загальною площею 989,4 кв. м і 372,9 кв. м, будинки охорони загальною площею 34,3 кв. м і 23 кв. м), з господарськими будівлями й спорудами (альтанкою, літньою кухнею, басейном тощо) та земельна ділянка, загальною площею S_1 га. Стартова ціна лота № 1 становила 5 млн 374 тис. 549 грн 50 коп. Переможцем торгів стало ТОВ "Аркадія 2", яке придбало майно боржника за ціною 5 млн 375 тис. грн (без податку на додану вартість).

 

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції норм матеріального права, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України виходять із такого.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин (урегульованих Законом України "Про виконавче провадження", ЦК України та іншими нормативно-правовими актами), що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою – третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою – четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб’єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п’ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України "Про виконавче провадження").

Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності – суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності – суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб'єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством. Оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах.

Прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк від дня одержання спеціалізованою організацією заявки державного виконавця на їх проведення (пункт 3.3 Тимчасового положення).

Частиною п'ятою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім пункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших визначених Тимчасовим положенням причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. При цьому визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності (пункти 2.6, 3.2, 3.4 Тимчасового положення). Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Таким чином, ураховуючи зазначене, необхідно дійти висновку про те, що повторні прилюдні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження"; пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Саме до цього зводяться правові висновки, що викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року та постанові Вищого господарського суду України від 14 березня 2012 року, які надані заявником як приклади неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень.

У справі, яка переглядається, суди неправильно застосували норму статті 16 ЦК України та не застосували до спірних правовідносин норми статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи; а також не врахували, що звіт про оцінку майна втратив чинність, оскільки відчуження спірного нерухомого майна здійснювалось через десять місяців після проведення оцінки майна, що вказує на неможливість установлення стартової ціни лота, яка визначається на підставі початкової вартості майна за результатами встановлення незалежною експертною оцінкою майна вартості об'єкта, що є порушенням вимог частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" і пунктів 3.2, 3.4 Тимчасового положення.

Таким чином, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України встановили, що ухвала суду касаційної інстанції у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, – неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є незаконною.

За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 360-4 ЦПК України ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою та другою статті 360-4 ЦПК України, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л и:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий
Судді Верховного Суду України:
А.Г. Ярема
В.П. Барбара
І.С. Берднік
Л.І. Григор’єва
В.С. Гуль
В.І. Гуменюк
А.А. Ємець
Т.Є. Жайворонок
П.І. Колесник
Н.П. Лященко
О.І. Потильчак
Я.М. Романюк
Ю.Л. Сенін
І.Б. Шицький

Правова позиція

(постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року № 6-124цс14)

Виходячи з правового аналізу частини п’ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038, необхідно дійти висновку про те, що звіт про оцінку майна є чинним, якщо від дня його підписання до дня проведення прилюдних торгів пройшло не більше шести місяців. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення прилюдних торгів є отримання нового звіту про оцінку майна.

 

Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження"; пунктів 3.2, 3.4 зазначеного Тимчасового положення.

Категорія: АНАЛІТИКА | Переглядів: 2795 | Додав: kopen | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
НАВІГАЦІЯ
ОПИТУВАННЯ
Який з банків Ви вважаєте найгіршим?
Всього відповідей: 575
ПОПУЛЯРНЕ
ВХІД
СТАТИСТИКА

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0