Сьогоді виїжджали до постраждалої від банку. На жаль, жінка звернулась занадто пізно, бо намагалась судитись з банком самотужки і програла всі судові процеси. Справа була передана до ВДВС і сьогодні з ранку до боржниці (приватний будинок) мав приїхав державний виконавець з представниками банку. Час візиту було узгоджено заздалегідь.

Учасники АнтиБанк приїхали на прохання потерпілої за півгодини. Довіреність на право представляти інтереси потерпілої належним чином оформити не встигли, та вона, власне, і не знадобилась.

В призначений час у хвіртку постукали (дзвінок чомусь перестав працювати). На вулиці стояли державний виконавець та два представника банку. Їх зустріли не дуже гостинно. Особливо негостинним був велетенський алабай, який намагався розірвати ланцюг і по своєму "розібратись" з небажаними візитерами. Всі троє пред’явили службові посвідчення. Серед представників банку звичайно не було його безпосереднього керівника, а повноваження щодо права брати участь в виконавчому провадженні обох співробітників банку (одне посвідчення - заступник начальника відділу примусового стягнення, друге - співробітник служби безпеки) було поставлено під сумнів і у зв’язку з тим, що ні довіреності, ні витягу із статутних документів представлено не було (п.п.4, 5 ст.9 Закону України «Про виконавче провадження»), їм було відмовлено в праві увійти навіть на подвір’я.

Виконавець став на бік співробітників банку і заявив, що для складення протоколу йому потрібні поняті. Але у співробітників банку при собі не виявилось паспортів. Натомість у всіх учасників АнтиБанку паспорти були при собі. Перевага була на нашому боці і співробітникам банку довелось залишитись на вулиці.

Виконавець з острахом «проскочив» повз алабая, якого притримував син потерпілої, і опинився один в оточенні шести учасників АнтиБанку, які явно йому не симпатизували. Виконавець розгубився і припустився першої помилки. Він забув ознайомити боржника з його правами. Натомість почав шукати місце де б він міг заповнювати протокол. Єдине місце придатне для цього було вже зайнято двома учасниками АнтиБанку і їх ноутбуками. Всі інші горизонтальні поверхні (так вже сталось) були брудними, або заваленими якимось непотребом, прибирати який ніхто не збирався.

Виконавець знайшов-таки вихід (підклав під протокол власний портфель) і почав  заносити до протоколу паспортні дані двох учасників АнтиБанку, які згодились виступити понятими. Це було розцінено як початок здійснення виконавчих дій без ознайомлення боржника з його правами (п.2.ст.6 Закону України «Про виконавче провадження»).

Через кілька хвилин державному виконавцю була вручена письмова вимога роз’яснити боржнику його права і вимога розписатись на копії цієї вимоги. Це ще більше збентежило виконавця. Він чітко зрозумів, що боржник вже отримав привід подати скаргу на його дії. Вимога поставити підпис на копії була дуже наполеглива, і виконавець таки розписався.

Факт порушення прав боржника державним виконавцем (не ознайомлення боржника з його правами) було розцінено як особисту зацікавленість державного виконавця, що стало підставою для подання заяви про його відвід  (ч.1 ст19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Заява про відвід державного виконавця була вручена йому, як тільки він закінчив ознайомлювати боржника з його правами. Заява була вручена з такою ж вимогою (розписатись в її отриманні), як і попередня заява. Заявити про самовідвід означало б визнати власну зацікавленість. Цього виконавець не зробив, але у відповідності до (ч.2 ст19 Закону України «Про виконавче провадження») він був змушений передати заяву про його відвід начальнику ВДВС, якому він безпосередньо підпорядкований.

Після отримання другої заяви вкрай збентежений виконавець залишив приміщення.

Сподіваємось, що він направився передавати другу заяву на розгляд свого начальника. А вже по обіді до районного суду була направлена скарга на дії державного виконавця.

Ми розуміємо, що у відводі державного виконавця нам буде відмовлено, але це буде приводом для ще однієї скарги, вже на дії його начальника.

Ми поки утримаємось прогнозувати скільки ще скарг і на кого буде подано, ми розуміємо, що процес стягнення продовжиться, і виконавець з’явиться знову. Але процес стягнення коштів з боржника вже забуксував, ще й не розпочавшись і кількість способів його затягувати залежить лише від фантазій юристів АнтиБанку (а фантазії їм вистачає).

А з урахуванням того, що в виконавчому документі сума боргу чітко вказана і не може збільшуватись за примхами банку, то затягування процесу в будь-якому випадку йде на користь боржнику.

Крім того, в арсеналі фахівців АнтиБанк є не один спосіб взагалі припинити виконавче провадження. В усякому разі майже за два роки діяльності АнтиБанк, жоден, хто звернувся до нас про допомогу не заплатив банку ані копійки.